ukraineforever | Магдебурзьке право в Україні

Мешканці міст звільнялися від суду феодала й самостійно здійснювали врядування господарством. Право встановлювало порядок виборів і функції органів міського самоуправління, суду, купецьких об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів тощо. Воно не поширювалося на жінок, бідняків, незаконно народжених, нехристиян (євреїв). Протягом XV—XVII століть його отримала більшість міст України. У той же час згідно привілеїв самого права місцеві уряди могли займати лише католики, а оскільки подібного віросповідання, на той час, дотримувалися виключно поляки та німці, то саме вони зосередили у своїх руках владу в муніципальних управах усунувши чи суттево обмежуючи при цьому русинів.

Наприкінці XVIII ст. Катерина II зняла привілеї Київа, приєднавши його до Малоросії. 16 лютого 1802 Олександр І відновив Магдебурзьке право — цю подію святкували балами й ілюмінаціями три дні, а пізніше на цю честь зібрали гроші на будівництво каплиці й пам'ятника з фонтаном (Пам'ятник Магдебурзькому праву). У 1835 році Микола І остаточно скасував Магдебурзьке право.

Населені пункти України, яким надано магдебурзьке право https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE